Андрій служив водієм-електриком у підрозділі безпілотників. Загинув від травм, отриманих в аварії біля села Климентове.

Побратим Олег Радіонов три роки служив поруч з Андрієм. Він згадує друга як веселу, добру людину, яка обожнювала рибалку і завжди була готова допомогти.

Волонтер аероклубу "Крила" Олександр Браїлов з початку війни підтримував Андрія та його брата технікою й продуктами. Називає його спокійним, надійним чоловіком.

Сусідка Тетяна знала Андрія з дитинства. Розповідає, що з початком війни він повернувся із заробітків і пішов захищати Україну. Був турботливим батьком двох доньок.

Андрія Бабича поховали на кладовищі Гай-Шевченка поруч з рідними. Йому виповнилося 42 роки.