Три відсотки на ЗСУ і сто відсотків пафосу — саме так тепер виглядає «перемога», якою вирішили похизуватися в Охтирській міській раді. На фоні скандалів із космічними тарифами на воду, сміттєвого колапсу і відвертого провалу управління, чиновники, схоже, вирішили: якщо нічим пишатися — треба хоча б щось озвучити.

77 мільйонів гривень на оборону звучить солідно. Але є нюанс, який чомусь скромно замовчують — це сума за чотири роки війни. За цей час бюджет громади склав близько 2,3 мільярда гривень. Тобто реальна «щедрість» — це приблизно 3%. Решта 97% кудись тихо розчинилися без гучних звітів і фанфар.

При цьому з трибун не втомлюються розповідати, що армія — пріоритет номер один, і всі ресурси спрямовані саме туди. Виходить цікава математика: на словах — все для фронту, на практиці — символічний відсоток, щоб було що показати у звіті.

А тепер подивімося навколо: зруйновані будинки так і стоять, люди роками ходять по кабінетах, комунальна сфера на межі виживання, місто банально тоне у смітті. І це при тому, що мова йде про мільярди гривень, які «освоювалися» всі ці роки.

Тож питання максимально просте і незручне: якщо 3% — це на армію, то куди поділися решта 97%? І головне — чи вважає хтось це нормою під час війни?