Влада намагається подати підвищення тарифу як єдиний можливий сценарій: або платіть більше, або залишитесь без води. Це класична маніпуляція, яка підміняє управлінські рішення «безвихіддю». Насправді альтернативи існують — від адресної підтримки до оптимізації витрат підприємства.

Посилання на «економічно обґрунтований тариф» звучить переконливо лише на перший погляд. Аудит підтверджує правильність цифр, але не їх доцільність. Ніхто не показує структуру витрат, втрати води чи ефективність управління.

Порівняння тарифу з ціною бутильованої води — відверта маніпуляція. Вода з крана — базова послуга, а не товар розкоші, від якого можна відмовитись.

Постійні згадки про 2003 рік виглядають як спроба втекти від відповідальності. За 20 років проблему можна було вирішувати, а не лише пояснювати.

Головне питання залишається відкритим: чому громада має платити більше, не бачачи прозорих розрахунків і реальних кроків для зниження витрат?